Система роботи в школі з молодими вчителями

Процес адаптації молодих вчителів до навчальної діяльності значною мірою обумовлений ступенем і характером допомоги, яку молодий вчитель отримує від адміністрації школи, досвідчених учителів, колег по роботі. І етап адаптації.
На першому етапі адаптації відбувається ознайомлення молодого вчителя з вимогами до професії, його включення в самостійну професійну діяльність, зіставлення рівня готовності до роботи з вимогами школи “Життєтворчості”.
Використовується система наставництва. Робота вчителя-наставника розглядається яке одне з найважливіших громадських доручень. Робота наставника з підшефним починається з довірливої бесіди, часто в присутності одного з членів
адміністрації. Вивчаються позитивні, негативні моменти у підготовці підшефного у ВНЗ, напрямки допомоги, можливості раціонального використання вчителя-початківця в позакласній та позашкільній роботі.
Отже, у школі налагоджена система роботи з наставниками, періодично проводяться для них семінари – практикуми, в ході яких розглядаються питання:
- складання орієнтовного індивідуального плану молодого вчителя;
- зміст і форми роботи наставника з молодим спеціалістом;
- навчання молодих вчителів навичок самоаналізу уроку;
- форми та методи впровадження досягнень психолого-педагогічної науки і передового педагогічного досвіду в практичну діяльність молодого вчителя;
- методика складання проекту підсумкової характеристики молодого вчителя;
- обмін досвідом звітування тощо.
Вчителя-початківця ознайомлюють із традиціями, які склалися в школі, зі шкільною документацією та вимогами до її ведення, Статутом школи, режимом роботи тощо, з обладнанням шкільного методичного кабінету, матеріалами шкільної бібліотеки тощо, даються стислі характеристики класів, у яких йому доведеться працювати, дають характеристику учительського колективу.
Складається індивідуальний план роботи молодого вчителя з урахуванням його потреб і можливостей.
Орієнтовна програма стажування випускника ВНЗ

І. Основні завдання стажування:

- набуття практичних навичок, необхідних для педагогічної роботи;
- вміння застосовувати теоретичні знання, набуті під час навчання у ВНЗ, в конкретній практичній роботі;
- набуття та вдосконалення педагогічних навичок виховної роботи з дітьми;
- вивчення передового педагогічного досвіду, засвоєння різноманітних методів навчання, використання сучасних засобів навчання, впровадження нетрадиційних форм, методів і прийомів навчання, нових педагогічних технологій.

ІІ. Зміст стажування молодого вчителя.

У процесі стажування молодий учитель повинен набути знання з психології,педагогіки, методики викладання шкільного предмета і виховної роботи. За часпроходження стажування молодий учитель повинен проявити себе у усіх найважливіших формах роботи.
Навчальна робота.
Стажист повинен:
- вивчити принципи перспективного та поточного планування навчально-виховного процесу в школі і брати посильну участь у плануванні роботи школи;
- протягом навчального року планувати навчально-виховну роботу зі свого предмета;
- розробляти поурочні плани(у школі модульного навчання-наукові проекти, сценарії), планувати позакласну роботу відповідно до плану виховної роботи школи;
- у навчальній роботі на міні-модулях використовувати різноманітні методи, прийоми, форми і засоби навчання, які сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів (лекція, бесіда, розповідь, семінар, лабораторні роботи, керівництво самостійною роботою учнів, експеримент, демонстрації, використання комп’ютерної техніки, навчального кіно, магнітофонних записів тощо) та індивідуальної роботи з учнями;
- брати участь в організації та проведенні факультативних занять (бажано керувати факультативом або провести одне чи декілька занять);
- надавати індивідуальну допомогу учням зі свого предмету;
- проводити позакласну роботу з предмета у формі фронтальної (лекції, екскурсії, конференції, перегляд навчальних і науково-популярних фільмів тощо), групової (гурток, олімпіада, диспут, туристичний похід тощо) та індивідуальної роботи з учнями;
- брати участь в оформленні шкільних кабінетів та в організації роботи учнів у них;
- активно брати участь в організації й проведенні заходів зі свого предмета (тематичний вечір, ювілейні дати, дні здоров’я тощо).
Методична робота.
Молодий учитель, входить до складу Школи молодого вчителя “Надія”, шкільного та міського методичних об’єднань з предмету і бере участь в їхній роботі:
- за допомогою свого наставника обирає й розробляє одну методичну тему, пише за нею реферат; реферат обговорюють на засіданні шкільного методичного об’єднання (після 2-3 років роботи);
- вивчає лабораторне обладнання, ТЗН, комп’ютерну техніку та наочні посібники, які є в школі, з наступним використанням їх у навчальній роботі;
- відвідує уроки адміністрації, досвідчених вчителів зі свого предмета, бере участь в їх аналізі, поглиблено вивчає педагогічний досвід одного з висококваліфікованих учителів;
- за час стажування проводить відкриті уроки;
- проводить моніторинг навчальних досягнень учнів, використовуючи різні форми опитування (контрольні роботи, заліки, усне, індивідуальне, фронтальне опитування, тестування тощо);
- оформляє результати моніторингу згідно з планом роботи школи;
- систематично вивчає педагогічну та методичну літературу й бере участь у її обговоренні.
Робота класного керівника.
Молодий учитель повинен виконувати роботу класного керівника (бажано після 1 року роботи у школі), у разі неможливості призначення класним керівником він виконує функції помічника досвідченого класного керівника на громадських засадах. Для цього він:
- вивчає документацію класу, склад батьків, індивідуальні особливості учнів, складає психолого-педагогічну характеристику класу й подає її своєму наставнику;
- на основі вивчення складу класу домагається єдності педагогічних вимог до учнів з боку вчителя та батьків;
- організовує учнівський колектив з урахуванням вікових та психологічних особливостей, домагається згуртованості, активності та творчості учнів;
- проводить класні збори;
- проводить заходи, спрямовані на розширення культурного світогляду та зміцнення здоров’я учнів (відвідування театру, музеїв, басейну, прогулянки в ліс, спортивні заходи тощо);
- згідно із загально шкільним планом здійснює шефську роботу.

У перші два-три тижні уроки молодого вчителя відвідують лише наставники та їхні колеги. Адміністрації школи бажано відвідувати уроки початківців тільки починаючи з третього тижня їх роботи у школі.
Зміст і форми роботи наставника зі стажистом:
1. Складання індивідуального плану роботи стажиста з урахуванням його потреб і можливостей.
2. Взаємовідвідування уроків і позакласних заходів з їх подальшим обговоренням.
3. Спільні відвідування уроків досвідчених колег та їх ретельний аналіз.
4. Попереднє відвідування молодим вчителем уроків, які проводить наставник.
5. Спільне з молодим вчителем складання календарно-тематичних планів, наукових проектів.
6. Допомога молодому учителю в розробці уроків, позакласних заходів.
7. Надання молодому учителю рекомендацій щодо самоосвіти.
8. Ознайомлення молодого учителя з науково-методичною літературою.
9. Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших учителів.
10. Допомога в роботі з “важкими” дітьми та їхніми сім’ями.
11. Залучення молодих вчителів до методичної, громадської роботи.
Наставникам під час спостереження й аналізу уроків початківців слід
використовувати систему тематичних пам’яток .
Пам’ятка наставнику для аналізу уроку молодого вчителя.
1. Чим зацікавив урок учнів?
2. Чи забезпечено цілеспрямовану розумову діяльність учнів?
3. Чи дотримується вчитель педагогічного такту?
4. Як створюються ситуації для глибокого сприймання матеріалу, емоційних переживань учнів?
5. Як здійснюється контакт із класом та окремими учнями, тобто як налагоджено зворотний зв’язок?
6. Наскільки ефективно організовано самостійну роботу учнів, як учитель озброює їх навичками самоосвіти, самоконтролю?
7. Що на уроці найбільше вдалося вчителеві?
8. Які заходи виховного характеру було здійснено?
9. Як формувалася на уроці свідома робоча дисципліна?
10. Що не вдалося? Чому? Як працювати над усуненням недоліків?
Наставник, готуючись із молодим вчителем до проведення уроків, працюючи над розробкою поурочних планів(наукових проектів, сценаріїв), може рекомендувати початківцю використати наступний ряд пам’яток:
Рекомендації щодо підготовки молодого вчителя до уроку.
1. Вчитайся у розділ програми, який потрібно вивчити на даному уроці, а в деяких випадках – і в пояснювальну записку до програми.
2. Вивчи матеріал цього розділу, питання, теми.
3. Сформуй задум уроку, дай відповідь на запитання, чого б ти хотів досягнути в результаті його проведення, сформулюй мету уроку (навчальну, виховну, розливальну).
4. Уяви колектив даного класу, уявно намалюй конкретних учнів. Уяви психологію цихт учнів, використовуючи мистецтво педагогічного перевтілення, намагайся накреслити їхні дії на шляху до досягнення мети.
5. Вибери з усього арсеналу методичних прийомів най оптимальні для даного матеріалу і для даних учнів.
6. Зістав обрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюй свої дії на даному уроці.
7. Продумай структуру уроку і зафіксуй усе знайдене в плані-конспекті.
8. Підготуй наочні й навчальні посібники, не забудь підготувати і перевірити справність ТЗН, комп’ютерної техніки.
9. Повторити подумки або вголос вузлові моменти плану, продумай непередбачені обставини, знайди і зафіксуй запасні варіанти.
10. Спитай себе: “Ти готовий до уроку?”
Поради досвідчених колег молодому вчителю.
1. Перед уроком перевірте, чи все потрібне на місці, чи немає непотрібних предметів біля дошки, чи чисто в класі.
2. Раціонально використовуйте кожну хвилину уроку.
3. Не витрачайте багато часу для перевірки домашнього завдання. Використовуйте різні форми перевірки. Вводьте систему взаємоперевірки.
4. Поясніть учням мету, завдання уроку.
5. Коли пояснюєте новий матеріал, намагайтеся вичленити проблеми, пропануйте учням вирішувати їх самостійно.
6. Не спішіть виправляти помилку учня, краще, якщо її виправляють однокласники.
7. Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на уроці - пропонуйте учням більше писати, розв’язувати прикладів.
8. На уроці кожен учень має бути на виду, до кожного шукайте індивідуальний підхід.
9. Під час використання технічних засобів навчання, комп’ютерної техніки, наочності не марнуйте час, намагайтеся використовувати засоби навчання ефективно.
10. Під час організації самостійної роботи, усних відповідей не квапте учнів.
11. Використовуйте всі наявні можливості для реалізації принципів модульно- розвивального навчання.
12. Звертайте увагу на виховні аспекти уроку: працездатність, бережливість, зібраність.
13. Домашнє завдання потрібно давати з поясненням, до дзвоника. Не затримуйте учнів після дзвоника. В перших-сьомих класах обов’язково проводьте фізкультхвилинку в середині уроку.
14. Пам’ятайте: кожен урок не повинен бути схожим на попередній.
ІІ етап адаптації.
Другий етап пов’язаний із процесом подолання труднощів навчальної діяльності й початком формування майстерності молодого вчителя. Програма підвищення загально педагогічного і методичного рівнів стажистів у цей період диференціюється залежно від наслідків стажування за перший рік і результатів діагностування. Діагностування проводиться в квітні-травні кожного навчального року з метою оцінювання роботи молодого вчителя. Починаючи з кінця першого й початку другого року роботи молодих вчителі більш активніше залучаються до методичної роботи, їм даються конкретні завдання, за можливістю вони залучаються до роботи творчих груп.
Виправдовує себе і практика залучення молодих вчителів з методичною літературою для виконання творчих завдань.

Наприклад:
- проштудіювати одну з монографій з методики навчання й визначити шляхи реалізації рекомендацій авторів у своїй практиці (за запланованою схемою);
- проаналізувати шляхи та прийоми використання в процесі навчання за хрестоматією;
- на основі вивчення однієї з методичних робіт визначити шляхи вдосконалення особистісної педагогічної практики;
- скласти картотеку публікацій з передового педагогічного досвіду, проаналізувати методичні журнали за два-три попередні роки.
ІІІ етап адаптації.
Третій етап – це етап високої адаптованості, він є результатом ефективної діяльності молодого вчителя на попередньому етапі. Для цього етапу характерний високий рівень самостійності молодого вчителя, його творчий підхід до навчальної діяльності.
Однією з необхідних умов успішного професійного зростання молодого вчителя на всіх ІІІ етапах є цілеспрямована й систематична самоосвіта. Самоосвіта молодого вчителя має суттєве значення для реалізації на практиці раніше отриманої освіти, формування вмінь професійної педагогічної діяльності. Відокремлюють декілька критеріїв готовності молодого вчителя до самоосвітньої діяльності:
- уміння вибрати напрям пошуку необхідної літератури, визначити, в яких публікаціях є відповідь на запитання, які цікавлять молодого педагога; в яких періодичних виданнях можна знайти потрібну інформацію, в яких бібліографічних показниках має бути інформація, що цікавить стажиста;
- здатність, працюючи з конкретним педагогічним досвідом, зрозуміти основну ідею досвіду, осмислення педагогами особистого досвіду;
- потреба в різнобічній педагогічній діяльності як одному з засобів підвищення рівня своєї педагогічної культури.
Організація самоосвіти шкільною адміністрацією:
- створення оптимальних умов для самоосвітньої роботи:
- збільшення вільного часу молодого педагога;
- наявність у розпорядженні вчителів шкільної та власної бібліотек;
- хороший методичний кабінет.
- організація семінарів-практикумів для вчителів з питань прийомів і засобів організації самоосвітньої роботи;
- визначення конкретних вимог до вчителів стосовно самоосвіти:
- залучення молодих педагогів до активної роботи методичних об’єднань. У планах роботи методичних об'єднань передбачаються виступи молодих вчителів з певних
теоретичних питань;
- відкриті уроки, які молоді вчителі проводять на останньому, заключному етапі стажування (у квітні-травні), та їхні творчі звіти перед педагогічним колективом;
- захист підготовленого вчителем-стажистом реферату з педагогічної проблематики.
- забезпечення внутрішньошкільного контролю за цією ділянкою методичної роботи.
На І етапі адаптації молодих вчителів
- після 2-3 тижнів роботи молодого педагога в школі здійснюється оглядовий контроль шляхом відвідування 3-4 уроків з однієї теми. Це дає можливість оцінити рівень ділових якостей педагога, ефективність організації навчально-виховного процесу.
- у жовтні проводиться запобіжний контроль, мета якого - визначити можливі помилки у подальшій роботі вчителя і намагатися запобігти їм.
- у квітні перевіряється, як молодий учитель працює над усуненням недоліків, реалізацією пропозицій, рекомендацій, висловлених у ході здійснення оглядового та запобіжного контролю.
На ІІ етапі адаптації молодих вчителів
- протягом другого року роботи молодого спеціаліста використовують персональний контроль, який передбачає вивчення всієї системи діяльності вчителя.
На ІІІ етапі адаптації молодого вчителя
- здійснюється фронтальний та класно-узагальнюючий контроль.
Перелік завдань, які обов’язково повинен виконати молодий спеціаліст протягом першого року роботи в школі:
- розробка календарно-тематичного планування з урахуванням особливостей класу і навчальних програм;
- розробка технологічної карти навчальних заходів за однією з тем навчального курсу з урахуванням результатів вхідного контролю;
- розробка циклу тестових завдань для проміжного й тематичного контролю;
- розробка циклу різнорівневих контрольних робіт для проміжного й тематичного контролю;
- розробка програми ліквідації прогалин у знаннях учнів з урахуванням вхідного контролю;
- розробка наукових проектів різних міні-модулів;
- розробка сценаріїв навчальних занять і позакласних заходів;
- складання характеристики з урахуванням досягнень школяра;
- аналіз рівня розвитку класного колективу;
- аналіз результатів навчання учнів;
- аналіз навчального заняття;
- підготовка та проведення занять з батьками школярів за однією з педагогічних проблем;
- проведення різноманітних занять та інших заходів з учнями та їхніми батькамитощо.
В перспективі:
1. інша форма керівництва роботою молодих педагогів – участь їх у роботі педагогічної майстерні або майстер – класу. Річ у тім, що в системі наставництва не використовують важливої для успіху стажування умови – добровільного бажання того, хто навчається, переймати досвід роботи свого наставника. Навчання в майстер-класі ґрунтується на передачі вчителем особистого досвіду. Проблематика роботи може бути досить різноманітною – від вузьких тем для вчителів, які засвоюють нові предмети чи технології, до широких, які відповідають вимогам становлення молодого вчителя, наприклад:
- методи й прийоми навчання грамотного письма в початковій школі;
- навчання української мови на синтаксичній основі;
- викладання “складних” тем у курсі математики (фізики, хімії тощо) в основній школі;
- поглиблене викладання математики в старших класах тощо.
Учитель, який буде вести заняття в майстер-класі, повинен вміти не тільки узагальнювати особистий педагогічний досвід, а й передавати його іншим. Для майстер- класу необхідно розробити тематику занять, на яких необхідно використовувати такі методи, як відкриті уроки вчителя – майстра, лекції, семінари, практичні заняття з проектуванням педагогічної діяльності, індивідуальні та групові консультації, уроки –
панорами тощо. З метою більшої наочності доцільно лекції, консультування поєднувати з прямим показом методів роботи, які належать передати.
2. Використання відеозаписів навчально-виховних заходів.
За допомогою відеозаписів доцільно навчати молодих учителів майстерності педагогічної техніки, педагогічного спілкування тощо.
3. Організація школи вивчення передового досвіду організації виховної роботи.
Значні труднощі зустрічає молодий учитель в процесі здійснення виховної роботи як під час викладання свого предмета, так і під час виконання обов’язків класного керівника. Молодий учитель утруднюється у визначенні оптимального змісту виховної роботи з дітьми, він не завжди володіє різноманітними формами виховної роботи, не досить гнучко використовує методи виховання, що свідчить про невисокий рівень сформованості конструктивних умінь. Аналіз результативності виховної діяльності вчителя- початківця свідчить про необхідність пошуку шляхів її вдосконалення.